Для багатьох представників як політичних кіл, так і широких верств населення України не є переконливою доцільність для України антарктичної діяльності. Це зумовлено, насамперед недостатньою інформованістю широкого загалу про наукову діяльність в Антарктиці. Хоча достатньо гострою залишається проблема фінансування антарктичної діяльності. Тому у багатьох постає питання: “чи варто в сучасних умовах витрачати кошти на наукову діяльність в далекій холодній Антарктиці, яка ніби то не приносить економічної вигоди?”.

У зв’язку з цим слід зазначити, що економічно розвинуті антарктичні держави, такі як Велика Британія або Сполучені Штати Америки, витрачають на роботи у цьому регіоні відповідно $60 млн. та $120 млн. В українському ж бюджеті на антарктичну діяльність передбачено близько $1 млн. Але як видно з практики не лише фінансування визначає рівень досягнень науковців. Так Україна витрачає значно менші кошти, але результати дослідницької роботи українських вчених за основними напрямами не поступаються результатам діяльності науковців економічно розвинутих держав.

Варто зазначити, що  витрати на антарктичну діяльність становлять 0,01%, від загальних витрат, передбачених українським бюджетом. Малу частку вони становлять не лише в загальнодержавному бюджеті, а й в бюджеті Міністерства науки та освіти України – 0,2 %. Окрім фінансування з бюджету України, яке зазвичай забезпечує організаційні питання дослідницької діяльності, залучаються також кошти міжнародних грантів, які частково допомагають виконувати наукову роботу. Таким чином зрозуміло, що фінансове питання не є настільки проблематичним, наскільки воно уявляється недостатньо  обізнаним у цій сфері.
Хотілося б зазначити, що для України значною проблемою є явище “відтоку розуму” за кордон. Наша держава багата на найцінніший ресурс – людський інтелект, який обов’язково має знаходитися в діяльності, інакше він просто зникає. Отже, Україна має значну кількість науковців, фаховий потенціал яких має бути задіяний заради збереження та розвитку загальноукраїнського інтелекту та збагачення всесвітньої скарбниці.
Станція “Академік Вернадський” надає українським вченим можливість працювати з високоякісною апаратурою. Антарктична діяльність долучає їх до міжнародної бази наукових досягнень, які можуть бути використані не обов’язково під антарктичним кутом зору.
Адже Антарктика особлива в багатьох відношеннях. На її території знаходиться світовий полюс холоду, тут же відмічаються найсильніші вітри, саме Антарктида є полюсом сонячної радіації.
Унікально прозоре повітря, що формується над Антарктидою, в поєднанні зі значними абсолютними висотами формує оптимальні умови для вивчення верхніх шарів атмосфери та ближнього космосу. За умови, що Україна прагне утвердити за собою статус космічної держави, подібні дослідження мають цінне практичне значення.
Українська наукова станція географічно розміщена в зоні “озонової дірки”. Виміри озону на станції Вернадський були розпочаті британцями ще у 1957 році і є одним з найдовших рядів спостережень в Антарктиці. Проблема зниження вмісту озону в атмосфері Землі є загальнопланетарною, стосується кожної держави окремо і всього світу загалом та потребує міжнародної співпраці заради її вирішення.
В сфері метеорологічних досліджень провідним є стеження за довгостроковими змінами клімату. Станція “Академік Вернадський” є однією з 18 антарктичних станцій, що включені до глобальної системи спостереження за кліматом. Тому українські дослідження мають особливо вагоме значення, оскільки подібні спостереження були започатковані ще британцями в 40-х роках ХХ століття.
Дослідження у сфері біології моря можуть сприяти гармонійному розвитку промислу риби та криля у водах Антарктики, що є досить перспективним для України, як держави, що має власний флот, який активно розвивається.
Крім того на українській антарктичній станції ведуться дослідження у сфері геодезії, геології та геофізики, які мають глобальне значення для розуміння функціонування нашої планети та впливу процесів в надрах Землі на навколишнє середовище.

Українські науковці проводять і екологічні дослідження, з огляду на те, що на сьогодні екологічні проблеми мають глобальний характер і потребують дослідження по всій планеті задля повноцінної їх оцінки. Це має велике значення для України, як держави, що спрямована на висхідний, сталий розвиток і прагне забезпечити безпечні умови проживання для своїх громадян.
Медико-фізіологічні дослідження також актуальні для України, оскільки рівень здоров’я українського населення низький і потребує активних дій з оздоровлення населення, забезпечення умов, що сприятимуть здоровому способу життя. Дослідження фізіології людини в екстремальних умовах Антарктики дають новий оригінальний матеріал для медиків та фізіологів. Так, зокрема, були проведені дослідження процесів зниження радіаційного забруднення людського організму зимівників на станції “Академік Вернадський” в умовах екологічно чистого навколишнього середовища.
Окрім всього слід підкреслити, що Антарктика є ареною міжнародної співпраці, спільним надбанням людства. Проведення наукових досліджень в Антарктиці піднімає міжнародний авторитет України, надає більші повноваження для захисту національних інтересів.
Отже, можна зробити загальний висновок про те, що для України, як держави зі значними політичними прагненнями, які підкріплюються високим інтелектуальним людським потенціалом, антарктична діяльність є важливою та необхідною. Вона здатна пропонувати основним галузям економіки нові підходи та можливості, забезпечувати українську науку сучасними даними, насамперед з проблем природознавства, утверджувати Україну на міжнародному рівні.

Українці в Антарктиді